Палац Спорту. Київ. Бій за звання Інтерконтинентального чемпіона за версією WBA.
Безперечно, події двотижневої давнини у Дюссельдорфі, поразка Кличка і справжній шок для багатомільйонного українського фанатського сегменту Володимира ще надто свіжі в пам'яті. І це неправда, що поразки переживають і на них вчаться лише спортсмени. Вболівальників вони теж загартовують. І теж вчать.
Згадка Кличка в тексті анонсу бою Олександра Усика не є випадковою. Бо навряд чи хоча б один глядач, який переглядатиме бій Усика, бодай одного разу не згадає дюссельдорфську "Еспіріт Арену" і те, що там відбувалося два тижні тому. Тому що той програш Кличка у будь-якому випадку дечого навчила й наших вболівальників. Або якщо не навчила, то змусила з самих закуточків підсвідомості витягнути на світ одну просту істину: шанс на перемогу є завжди, навіть у явного аутсайдера. А в Україну Педро Родрігес якраз і приїхав у статусі беззаперечного андердога. Боксера, якому у бою із Усиком дають хіба що шанс панчера. І то не всі. Давайте я розповім чому.
Родрігес є еталонним прикладом кубинського боксера-професіонала. Як і майже кожен, хто втік з Острова Свободи, Педро на певний час забув таке поняття, як дисципліна. Програна війна холодильнику, десятки кілограмів зайвої ваги - і кар'єра склалася уже не так, як того очікував навіть він сам. Дуже схожий приклад до Родрігеса - Одланьєр Соліс. Боксер величезного таланту, який так і залишився нереалізованим. До того ж Родрігес вляпався в якусь темну історію, коли його екс-партнер по збірній Куби через банальну побутовщину ледь... не відрубав йому руку мачете. На щастя, тоді вдалося врятувати не лише кінцівку, але й кар'єру.
Той випадок таки направив свідомість кубинця у правильне русло, і він зумів піднятися до рівня, який і вивів його на бій за титул Інтерконтинентального чемпіона. Своєї єдиної поразки Родрігес "удостоївся" у суперважкій вазі у протистоянні із відомим російським панчером Магомедом Абдусаламовим. Вийшовши просто з непристойно великою як для своїх габаритів вагою, Родрігес ще так-сяк на відносній свіжості провів перший раунд. А в другому один із панчів Абдусаламова доволі прогнозовано все-таки його наздогнав. Після цього Родрігес провів 14 переможних боїв, хоча якість деяких суперників залишала бажати кращого. Судіть самі: проти боксера якого WBA зробила претендентом на титу Інтерконті, виходили люди із рекордами 0-10, 1-9 0-8. Та якби там не було, він усіх їх переміг.
Усику нічого не потрібно вигадувати, аби завершити поєдинок із Родрігесом черговою красивою перемогою. Він однозначно буде швидший та рухливіший за опонента. І цьому Родрігесу щось важко буде протиставити. Та не потрібно забувати, що Педро - кубинець. А поганих кубинських боксерів просто не буває.
Прогнозів цього разу робити не хочеться. За логікою речей, це як мінімум має бути перемога за очками з великим відривом, а як максимум - нокаут. Але не всі речі у боксі піддаються логіці.