Український напівважковаговик, член команди "Українські Отамани", вінничанин Денис Солоненко, розповів 24boxing про ситуацію в клубі і пояснив, чому в любительському боксі зараз не найкращі часи.

Нагадаємо, зовсім недавно "Отамани" були на межі зникнення через фінансові проблеми. Їх, нібито, вирішили, але в улюбленої команди українців не все так гладко. Вже в цю суботу, на "UA:Першому" о 18.00, ви побачите виступи боксерів, які задаром захищатимуть спортивну честь нашої країни.

У команди були певні фінансові проблеми. Вагався, брати участь у цьому сезоні, чи ні?

- Ні, я спочатку відмовився. Сказав, поки не буде розрахунку за попередній сезон, я не буду боксувати.

Тобі багато заборгували, чи це секрет?

- Ну, пристойно. На теперішній час це нормальна сума. Мені б вона не завадила, скажімо так.

То з вами не розрахувалися?

- Ні. Пообіцяли що розрахуються. Якби не обіцяли, я навряд чи погодився б боксувати. Та й погодився більше тому, що, якщо в цьому сезоні я проведу один бій, то в травні буде організований турнір серед учасників проектів WSB і APB і я зможу туди потрапити. Там будуть розіграні олімпійські ліцензії. Це моя головна мета.

Значить, погодився, тому що є шанс завоювати ліцензію?

- У нас домовленість, якщо вони розрахуються, то я буду боксувати далі, а якщо ні - проведу один бій і потім на цей ліцензійний турнір. Якщо б не було цього турніру, я б, напевно, не боксував. Та й взагалі мало хто боксував би з національної збірної, якби не цей турнір.

У цьому сезоні у вас багато змін. По-перше, ви тепер виступатимете в різних містах. Розкажи, як тобі така ідея, так зручніше?

- Так, звичайно ж це добре. Що стосується підтримки - це просто чудово. Ось зараз я буду боксувати в своїй рідній Вінниці. Це дуже багато значить, коли підтримують друзі, рідні, близькі. Мої будуть кричати, я впевнений.
У нас тут тільки закінчився чемпіонат України, я став чемпіоном. Досі на емоціях, тому мене дуже радує те, що буду боксувати в рідному місті.

Де ви тренуєтесь?

- Ну, якщо говорити конкретно зараз, то з 10 січня у нас були з національною збірною України збори в Коломиї. Вони і зараз там тренуються, а ми, п'ятеро, приїхали до Вінниці. Тренуємося в "Нокауті". Хто підганяє вагу, хто тактичні напрацювання.

Хто вас тренує зараз?

- Зараз з нами працює Леонід Лоївський.

Ти знаєш склад команди на сезон?

- Складу, як би, немає. Це з ким домовляться, з ким вирішать, той і буде виступати.

Ще одна істотна зміна - ви тепер без легіонерів. Це через брак грошей? Як це може позначитися на команді?

- Ну це навіть не так в плані фінансів, як в плані того, що у наших легіонерів узбеків тепер з'явилася своя команда. Ми їх не змогли б вже взяти. Плюс до всього, ліцензійний турнір, який буде в травні. Тут немає сенсу давати легіонерів, якщо у наших, українських хлопців, є можливість завоювати ліцензію.

Як думаєш, чи достатньо у нас хороших боксерів і чого варто очікувати від цього сезону?

- Чесно кажучи, не знаю, чого очікувати від цього сезону. Я ж навіть не знаю, які країни кого виставлятимуть. Багато лідерів вже отримали ліцензії. Багато хто вже не виступатиме. Та й не зрозуміло, який Україна матиме склад на наступні бої. Дуже багато факторів і складно робити прогноз.

Як ти оцінюєш загалом ситуацію в любительському боксі нашої країни? Адже багато боксерів пішли в профі, переїхали.

- Показники в любительському боксі впали, тому що зараз пішли хлопці, яким по 26-28 років. Залишилися ті, кому приблизно 21. Якщо брати наших хлопців, того ж Усика, Берінчика, ну, не рахуючи Ломаченка, їх не було видно в такому віці. Вони, звичайно, боксували на рівні чемпіонату України, Європи, але коли вони вже набралися досвіду - почали давати приголомшливі результати. А зараз, я, от, у збірній, мені 23 роки і я вже мало не найстарший. Хлопцям по 20-21.

Ти вважаєш, що потрібен ще рік-другий, щоб показувати хороші результати?

- Ну, думаю, не рік-другий, а вже ближче до наступної Олімпіади, щоб у нас зібралася сильна команда. Якщо брати деякі інші країни, то там хлопці з Олімпіади 2008-го ще залишилися. Це стосується кубинців, так само росіян. Вони підуть і в їх командах така ж ситуація буде. У нас просто співпало так, а всі почали критикувати, бо всі порівнюють минулі результати.

Які плани на майбутнє у тебе особисто?

- У своїх планах я далеко не забігаю. Планую зараз провести один бій, потім у травні поїхати на турнір і ось там далі буду думати. Звичайно, найбільше бажання, найбільша надія - потрапити на Олімпіаду.

Що хочеш сказати вашим вболівальникам?

- Спасибі велике, що все одно підтримуєте нас, в такі важкі для українського спорту часи.

автор: Лія Зелінська