Перші чотири раунди нагадували протистояння Хея із Одлі Харрісоном - Хеймейкер, таке враження, просто боявся наблизитись до більш габаритного бійця. Британській гість у Гамбурзі і не збирався йти уперед, "імітуючи" небезпечні атаки, а Кличко постійно тримав британці в напрузі, не дозволяючи бігати по рингу, як із Валуєвим. Наприкінці третього раунду вже після гонгу, Володі вдалось зачепити Хея. А Хей при кожній можливій нагоді падав, дивлячись на рефері.
Наприкінці п'ятого раунду Кличко вдалось затиснути балакучого британця біля канатів і прикластися з правої, але в останню мить Девіду вдалось амортизувати удар. Шостий пройшов в черговому "намацуванні" дистанції. А от в сьомому Хей добився свого - Кличко у звичній манері поклав усю свою масу на суперника, а Девід знову впав, за що рефері вирішив зняти очко із Володі. Наприкінці раунду Хею вдалось провести непогану атаку.
Після більш менш спокійного восьмого раунду, у дев'ятому пристрасті розігрілись на ринзі, здебільшого через те, що Хей сповільнився і почав помилятись. За що і поплатився. Володимиру вдається знову пробити із права. Нарешті почав досягати своєї мети і джеб Володі, який до того не долітав до обличчя британця.
У 11 раунді Хей своїм падіннями догрався і рефері після чергової імітації почав відраховувати нокдаун. Будь-які намагання піти у ва-банк результату Хею не принесли. Навпаки Кличко ще більше вдавалось діставати британця.
Після фінального гонгу суддям не довелось довго думати над результатом: 117-109, 118-108, 116-111 - розгромна, але дуже скучна перемога Кличка. Таким чином, брати Клички зібрали у себе усі чемпіонські пояси, у Віталія нагадаємо - пасок WBC.